Нарешті робочий день позаду, а разом з ним і багаточисельні питання, що турбували київську громаду та українське суспільство загалом: змушували затамувавши подих слідкувати за перебігом подій: промайнуло все - від візиту Буша, епопеї Україна-НАТО, до "медведячої" послуги нашого північного сусіда, що вказав наше місце у царині світової політики, та й не тільки наше. Штатам таки теж дісталося...

Беру до рук пресу, включаю телевізор, а звідусіль і в різних ракурсах наш любий, найчесніший та найвіруючий мер Леонід Черновецький. Ось він бере участь у врегулюванні конфлікту навколо земельної ділянки на Пейзажній алеї, ще б пак, адже цю земельну ділянку виділила колишня злочинна влада (хоча з позиції здорового глузду це сприймається, як насмішка на фоні незаконно виділених гектарів землі найчеснішою та найпрофесійнішою командою мера Києва), а ось він роздає квартири малозабезпеченим киянам-трударям, як десятки років чекали на своє житло, розповідаючи, що прийшов месія Леонід і зробив їх щасливими. Ось так і зростає кількісно електорат свіжо висунутого кандидата в мери. Можна перераховувати довго добрі справи Черновецького та його команди, але чомусь захотілося, дорогий читаче, довести тобі іншу сторону діяльності людей, за яких у нас агітують віддати свої голоси муніципальні (читай, продажні, кишенькові) засоби масової інформації.

Нещодавно по роботі зустрічався із одним з найстаріших працівників мерії, який пам'ятає не одного міського очільника, однак, з його слів, такого розгулу правового нігілізму та зловживань він не пригадує за останні 10 років. Чого варте лише неправомірне підписання Леонідом Михайловичем цілого ряду рішень Київради? Щоб не бути голослівним, наведу приклад, як 16 березня 2006 року Київрадою було ухвалене рішення №195/3286 "Про деякі заходи щодо поліпшення фінансового стану КП "Київпастранс", яке підписав Черновецький. Пунктом 1 цього рішення, дане підприємство звільнено в 2006 році від перерахування 50% надходжень за оренду комунального майна, яке закріплено за "Київпастрансом" на правах господарського відання. Однак, як стало ясно пізніше, Леонідом Черновецьким визнано обраним столичним мером набагато пізніше (постанова тервиборчкому від 4 квітня 2006 року №37/172), тому права підпису у березні він ще просто не мав. Лише за цим фактом бюджет столиці недоотримав понад 3 млн. гривень.

А чого варте призначення виконуючим обов'язки заступника голови КМДА першого заступника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну Едуарда Лещенка в порушення вимог законодавства і визначеної номенклатури посад (розпорядження від 7 липня 2006 року №137/324), який трагічно загинув минулого місяця. При цьому призначенні нібито забули врахувати той факт, що на момент призначення йому вже виповнилося 60 років, а отже юристи мера з його найпрофесійнішої команди мали знати, що згідно з розділом 4 ст. 23 Закону України "Про державну службу" йому необхідно було продовжити термін перебування на державній службі, однак, цього ніхто не зробив і робити не збирався, адже творити беззаконня - це правило цієї команди, сподіваємося, вже екс-мера.