Східні єдиноборства відрізняються від вуличної бійки не тільки стилістикою ударів чи гармонією з’ясування стосунків. По- перше, їх відрізняє взаємоповага до супротивників та побратимів. По-друге, цілі, які сповідує воїн мають бути чистими та світлими і в жодному разі не передбачають особистісної наживи чи зрадницького перебігання з однієї команди до іншої. І найголовніше - це гармонія людини з оточенням та природою. Воїн на Сході може з легкістю розпрощатись з життям у будь-який момент, але честь завжди залишиться з ним.
Герой нашого матеріалу Дмитро Йосипович Андрієвський далекий від всіх цих чеснот. Навпаки, ним оволоділи непереборна жадоба збагачення та бажання абсолютної влади. У нього складна і неодзначна біографія…
Трудову діяльність починав інженером-технологом на Київському заводі реле та автоматики, де будучи громадянином України представляв інтереси російського ГРУ. З 1992 по 1996 роки працював на керівних посадах в господарських структурах, які здійснювали науково-виробничу діяльність. З 1996 по 2001 роки очолював Представництво “Франклін Груп, ЛТД” (Велика Британія) в Україні. З липня 2001 року обраний на посаду віце-президента ‘‘Київпідземшляхбуд‘‘. В цьому ж році між "Київводоканалом" та концерном "Київпідземшляхбуд" був підписаний договір на проведення реставраційних робіт по відновленню 17 каналізаційних колекторів м. Києва. Під час перевірки була встановлена невідповідність між фактично виконаною роботою та виділеними коштами. В свою чергу, голова правління концерну ‘‘Київпідземшляхбуд‘‘ Борисов В.Д., використовуючи службове становище, прискорював надання бюджетних коштів з міського бюджету. Так, під час будівництва колектора на вул. Здолбунівській за 2001 р. було виділено 1850 000 грн. З яких документально було освоєнно 780 000 грн., а фактично роботи виконанно на 272 000 грн., лише на одному колекторі вкрадено більше 100 000 доларів США.
В 2002 р. в столиці проводилась реконструкція Севастопольської площі в м. Києві, котра фінансувалася за рахунок державного та місцевих бюджетів на загальну суму 120 млн. гривень. В договорі між генпідрядником "Київміськбуд" та "Київпідземшляхбуд" вартість окремих робіт була визначена на суму понад 270 тис. гривень, які були перераховані підрядній організації в повному обсязі. Було виявлено, що 100 тис. гривень з цієї суми були перераховані третім підприємствам з метою конвертації та зняття готівкою посадовими особами даної структури. В кінці оборудки загальний кошторис був штучно занижений.
В 2002 році Андрієвській за допомогою Володимира Дмитровича Бондаренка стає депутатом Київради від Солом‘янського виборчого округу. З часом він розриває стосунки зі своїм покровителем. До Блоку Кличка Андрієвській деякий час керував фракцією ‘‘Нашої України‘‘ в Київраді, де разом з Леонідом Михайловичем створив промерську більшість, знищуючи фракцію Блоку ПОРА-ПРП. Але після того, як свій особистий контроль не вдалось розповсюдити на всю Київраду (якою успішно керував Черновецький&Co ), він добровільно вийшов із фракції і перейшов до Блоку Віталія Кличка, як незалежний депутат. На дострокових виборах до Киїради 2008 року Андрієвській очолював виборчий штаб Блоку Віталія Кличка, де своїм бездарним керівництвом завалив його роботу. Проценти, набрані Блоком, відповідають рейтингу Кличка, а не пресловутої команди. Прес-служба Блоку повністю паралізувала роботу, потоки інформації було заблоковано, компанія висвітлювалася тенденційно. Після ганебного звільнення всі ці ‘‘професіонали‘‘ знайшли роботу у Андрієвського і тепер від його імені пишуть відозви, дають поживу журналістським сенсаціям . Одним словом, сіють добре та вічне, благо є від кого.
З 2004 року Андрієвський стає президентом концерну “Київпідземшляхбуд”, що спеціалізується на будівництві та реконструкції інженерних мереж. З тих часів за ним і тягнеться шлейф кримінальних справ.
Влітку 2008 року Андрієвській очолив Українську селянську демократичну партію (за офіційною версію, щоб розкручувати Віталія Кличка, але ми здогадуємось, що в цього співголови Блоку далекосяжні плани, в яких Віталію навряд чи знайдеться місце).
Людину описати об‘єктивно можуть соратники, відверто – колишні. Володимир Бондаренко, який свого часу дав Андрієвському путівку в київську політику (про що неодноразово потім жалкував), ось як відгукнувся про нашого героя в інтерв‘ю ‘‘Газеті по-українськи‘‘:
‘‘Журналіст- Хто формував списки Блоку Віталія Кличка?
Бондаренко — На 200 відсотків упевнений, що Андрієвський. Я спитав у Кличка про його оточення. Він почав розповідати, що це — професіонали. Пригадую, як у Київраді голосували за створення в Гідропарку одного підприємства — для дерибану землі. Тоді я поцікавився в Андрієвського, навіщо він голосує за це. Він пояснив, що є два методи роботи: боротьба і ”поучаствовать”. Й вирішив ”поучаствовать”. А я боровся.‘‘.
Як відомо, всі ми шукаємо своє відображення в дітях. Діти Андрієвського навчаються за кордоном. Ми з нетерпінням будемо чекати їхнього повернення на Батьківщину, їхні знання їй ще знадобляться…
KIEVRADA |
