Если тебе, уважаемый читатель действительно интересно, что на самом деле происходит на арене столичных выборов, предлагаем вашему вниманию подборку занимательных фактов с предыдущей избирательной кампании. Ведь правда, как говорится, не стареет, а с годами лишь крепнет. А заодно, чтоб уважаемые киевляне не думали, что мы заказной временный политпроэкт чей-то политической силы, организованной сугубо под эти выборы.
Уже давно наше сознание не будоражат мысли о славных днях той «помаранчевой революции», которая стала отправной точкой новейшей истории Украины. Остались лишь яркие воспоминания о киевском Майдане, живом море людей с оранжевыми шарфами и ленточками на рукавах, без устали скандирующих, как заклинание,«Ю-щен-ко!». И как же нам, простым смертным, чертовскиприятно было ощущать себя прямым участником этих событий, сопереживать происходящему с надеждой на будущее…
Все когда-нибудь заканчивается. Нас снова поглотили трудовые будни и необходимость решения своих жизненных проблем.
В жизни всегда есть место подвигу. Но, как оказалось, некоторые граждане, чрезмерно уверовавшиев «торжество революционных идеалов» и стремящиеся воплотить в жизнь «идеалы Майдана», причем имеющие о них довольно смутные представления, не пожелали остановиться, а предпочли остать... Читать дальше »
Головний недолік всіх політичних сил, що приймають участь у виборах до Київради – відсутність доступної і зрозумілої киянам стратегії розвитку міста та його інфраструктури. Практично всі кандидати обмежуються обіцянками у частковому вирішенні актуальних (незаконні забудівлі, транспортний колапс та ін.) для міста питань, не пропонуючи перспективний план розвитку міста на ближчі 10-20 років (хоча б під гаслами достойної зустрічі Євро-2012). Досить ефективним був би метод наглядної демонстрації у відеороликах великих макетів (або у електронному 3G-вигляді) як виглядатиме Київ у ближчому майбутньому. Але ніхто не реалізував… Як відомо, В.Пилипишин серед інших кандидатів виражає собою досить стриманий та непомітний образ практикуючого бюрократа. В той же час, йому є чим хизуватись: його Шевченківський район найкращий по основним показникам серед інших, він досить успішний управлінець та взагалі – скромна і поважна людина. І його виборча кампанія також проходить досить скромно, я б сказав “сіренько”: кияни, молодь діти… А жаль, як на мою думку, він один з небагатьох, хто реально працює, але не вміє це донести. Тому на майбутнє, щоб наступного разу у Віктора Петровича не виникало зайвих питань куди бігти і що робити, пропоную декілька свіжих думок, які дозволять кандидату, нарешті, довести хто він є насправді. Практично всі кандидати в мери відмовились від публічних дебатів, маскуючи свої незнання методів та механізмів функціонування міської інфраструктури (вони спеціалісти в інших галузях: банкір, політик, юрист, історик, але не комунальник, на відміну він В.Пилипишина). Потрібно зробити на цьому публічний акцент, паралельно запрошуючи опонентів до відкритого телевізійного двобою у прямому ефірі (з фаворитів гонки практично ніхто не погодиться). Свої знання в мистецтві “успішно керувати містом” потрібно демонструвати. Як шля... Читать дальше »
В перемогу Турчинова у виборчих перегонах від початку не вірили ані він сам, ані рядові бютівці. Цілком можливо, що не вірила в це і Юлія Тимошенко, з подачі якої кандидатура першого віце-прем’єра врешті усе ж таки була висунута членами блоку на вибори мера. Адже попри те, що Олександр Валентинович довгі роки є правою рукою лідерки БЮТ, не зважаючи на його високі посади на чолі СБУ за минулої прем’єрської каденції Тимошенко й в керівництві уряду цього разу, він цілком позбавлений власної політичної харизми. Тому в сприйнятті киян, як і решти українців, Турчинов – це такий собі «сірий кардинал» при Тимошенко, окремо від якої він може бути автором літературних трилерів чи пастором євангелістської церкви, та аж ніяк не міським головою столиці. Висунення Турчинова на посаду мера Києва стало рецидивом приголомшуючої перемоги БЮТ на останніх парламентських виборах. Вірогідно, після неї верхівці блоку почало здаватися, що вони відтепер здатні узяти будь-яку політичну висоту виключно силою власного бажання, і тому закоханим у Тимошенко виборцям, наразі – київським, не залишиться нічого іншого, ніж своєю більшістю проголосувати 25 травня за кандидатуру БЮТ. Однак вже перші соціологічні опитування виявили, що насправді популярність Олександра Валентиновича серед киян коливається десь у межах соціологічної помилки. Показово, що місяць тому в ефірі радіостанції «Свобода» бютівець Павло Мовчан заявив про можливий варіант зі зняттям Турчинова з мерських перегонів. «Мені здається, що тут потрібно прикласти багато зусиль або шукати порозуміння з одним з тих, хто має сьогодні вищі рейтинги, - наголошував тоді Мовчан. – Маленький період для старту не дає можливості «розкрутити» претендента на посаду київського голови Олександра Турчинова. Безсумнівно, будуть домовленості». Однак, цю заяву Мовчана в БЮТ негайно спростували. А сам висуванець висловився на предмет того, що, по-перше, його рейтинг д... Читать дальше »
Нарешті, закінчилась череда безкінечних соцопитувань та рейтингів кандидатів у мери та блоків в Київраду. Зрозуміло, всі без виключення вони були замовними. Ну не може в одному рейтингу бути показник М.Катеринчука 18,9% по зрівнянню з іншим В.Горбаля 11,5%! Відразу зрозуміло, на чиє замовлення складались такі рейтинги, хоча і контора-опитувач не має права знати реального замовника. Все дуже просто: вказані рейтинги конторам диктують самі політтехнологи з того чи іншого штабу, а ті вже імітують видимість роботи. Хто хоч раз перевірив реальність проведених опитувань і як це можна зробити взагалі? Отож. Тому, шановний киянин, ми вирішили для тебе спростити ситуацію та узагальнити ВСІ опубліковані рейтинги, вивести з них середнє і зробити похибку на прогнози реальних незалежнихполітологів (яких зараз практично не зустрінеш).
Отже, рейтинги кандидатів та блоків за версією “Київради”:
З наближенням дати виборів мера Києва та депутатів Київради, в ЗМІ та серед населення столиці активно поширюється інформація щодо можливих варіантів перенесення або зриву виборчого процесу. Як зазначають експерти, такий перебіг подій більш за все влаштовуватиме БЮТ, тому як рейтинг кандидата від вказаної політичної сили (О.Турчинова) фактично наблизився до 9,5% голосів виборців і не має тенденції до збільшення. Це, перш за все, пов’язано з чисельним поширенням матеріалів компрометуючого змісту на представників БЮТ (фальшиві газети “Київська самооборона” та спецвипуск “Вечірніх вістей”) а також укріпленням громадської думки про політичну несамостійність фігури О.Турчинова на посаді мера столиці.
Часткову незацікавленість у проведенні виборів у травні п.р. виказують окремі представники Блоку Кличка, які, зважаючи на небажання “бютівців” поступатись кандидатурою О.Турчинова для висунення єдиного кандидата від демократичної коаліції, усвідомлюють неминучість поразки В.Кличка у мерських перегонах.
Також частково незацікавлені у виборах і представники тих політичних сил, які не висували власного кандидата на посаду мера – НУНС та КПУ. Слід відмітити, що молодіжне крило комуністів (мережа громадських ініціатив “Баста”, МО “Нові ліві”, представники руху “антифа”) 1 травня п.р. провели масові заходи у центрі столиці... Читать дальше »
Нарешті робочий день позаду, а разом з ним і багаточисельні питання, що турбували київську громаду та українське суспільство загалом: змушували затамувавши подих слідкувати за перебігом подій: промайнуло все - від візиту Буша, епопеї Україна-НАТО, до "медведячої" послуги нашого північного сусіда, що вказав наше місце у царині світової політики, та й не тільки наше. Штатам таки теж дісталося...
Беру до рук пресу, включаю телевізор, а звідусіль і в різних ракурсах наш любий, найчесніший та найвіруючий мер Леонід Черновецький. Ось він бере участь у врегулюванні конфлікту навколо земельної ділянки на Пейзажній алеї, ще б пак, адже цю земельну ділянку виділила колишня злочинна влада (хоча з позиції здорового глузду це сприймається, як насмішка на фоні незаконно виділених гектарів землі найчеснішою та найпрофесійнішою командою мера Києва), а ось він роздає квартири малозабезпеченим киянам-трударям, як десятки років чекали на своє житло, розповідаючи, що прийшов месія Леонід і зробив їх щасливими. Ось так і зростає кількісно електорат свіжо висунутого кандидата в мери. Можна перераховувати довго добрі справи Черновецького та його команди, але чомусь захотілося, дорогий читаче, довести тобі іншу сторону діяльності людей, за яких у нас агітують віддати свої голоси муніципальні (читай, продажні, кишенькові) засоби масової інформації.
Нещодавно по роботі зустрічався із одним з найстаріших працівників мерії, який пам'ятає не одного міського очільника, однак, з його слів, такого розгулу правового нігілізму та зловживань він не пригадує за останні 10 років. Чого варте лише неправомірне підписання Леоні... Читать дальше »
Столичним мешканцям дійсно притаманне почуття гумору. Якщо б воно було б відсутнє, навряд чи Леонід Михайлович очолив би мерію.
Здавалося б така активна діяльність з розповсюдження гуманітарної допомоги пенсіонерам, участь у молитовних зібраннях скандально відомого проповідника Сандея Аделаджі з одночасними хресними ходами позмінно з Владикою Володимиром і Владикою Філаретом, «дружба» з Бродським і Рабиновичем та «публічні лайки» з Володимиром Стретовичем і Петром Порошенком.
Дивною могла б здаватися і манера розмовляти, яка давно викликала підозри у Геннадія Москаля та Юрія Луценка щодо зловживання Леонідом Михайловичем седативних і наркотичних препаратів.
Як досить неоднозначна постать вітчизняного політикуму, Леонід Михайлович на подив своїх опонентів намагався жодним чином не відповідати на їхні закиди, заповнюючи інформаційний вакуум навколо себе за рахунок репетування Ірени Кільчицької та красномовних висловів Олеся Довгого про те, що в столиці наводиться лад.
Однак, столичні бізнесмени дуже чітко відчули одну вкрай болючу для них закономірність, яка виразилася в тому, що, як вирішувалися «земельні» питання в Києві, так і продовжують вирішуватися, проте «ціна питання» виросла втричі!
Мабуть кожен киянин пам'ятає як на минулих виборах Льоня бив себе у груди, говорячи, що він людина забезпечена і не має жодних намірів обкрадати місто, оскільки всього і так має вдосталь.
Люди вірили, але балачки виявились пустопорожніми, оскільки у мерському кріслі Льоні "так поперло", що він і сам здивувався чому раніше київською земелькою та нерухомістю не займався. Виявилось, що за все життя у банку стільки не заробити, скільки можна вкрасти лише за рік у столиці.
От з цього моменту почалось найцікавіше. Землі, квартири, хабарі... Чого тільки не "прилипло до Льоніних ручок". За час перебування Л.Черновецького на посаді київського міського голови всупереч вимогам чинного законодавства ним було виділено в різних районах міста цілу низку житлових приміщень, які після проведення реконструкцій були переобладнані для потреб АКБ "Правекс-Банк". Озирніться і побачите, що зараз у Києві філій "Правексу" більше ніж громадських туалетів.
При цьому, не було розроблено відповідної проектної документації, не сплачено до міського бюджету значних коштів, чим порушено ряд нормативно-правових актів, зокрема:
- постанову КМ України від 22.09.2004 року N1243 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" – відсутність проектної документації, погодженої відповідними службами (СЄС, пожежна тощо);
